РОЛЬ КАЗКИ В НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНЯТ.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Діти до п’яти років зазвичай краще сприймають казки про тварин і про взаємини людей і тварин. Вони найкраще передають малятам життєвий досвід («Лисиця та журавель», «Теремок», «Коза-Дереза»).
Чим молодше дитина, тим простіше та коротше має бути казка, тим більше має бути повторень («котиться, котиться колобок», «тягнуть – потягнуть – витягнути не можуть»). Діти після 6-7 років обожнюють чарівні казки. Вони дають дитині інформацію про духовний розвиток людини, мудрості життя.
Казка — дивовижне явище в людському житті. І вкрай необхідне. Інакше вона не вижила би протягом сотень і сотень віків – адже природа достатньо швидко забирає все зайве – те, що заважає розвитку всього людства в цілому. А казка, яка зародилася тоді, коли рід людський тільки-но усвідомив себе та навчився говорити, жива й досі!
Не так важливо — розповісте ви маленьку казочку на ніч, чи частину великої. Для дитини цінний той факт, що казка «відбувається». І закінчуйте чарівну історію на «найцікавішому». Казки можна читати. Казки можна розповідати. У будь-якому випадку — дитина буде зосереджена на казці та на своєму відчутті захищеності з вашого боку.
Скоро ваша дитина виросте та, звичайно, перестане просити розповісти їй казку — всьому свій час. Але якщо ці роки ви були уважними до її прохань, якщо книжка, а також фантазія були вашими кращими друзями, то в її пам’яті ви назавжди залишитеся мамою, яка колись читала їй казки. Мамою-чарівницею…
