с. Іванівці. Івановецький ДНЗ








                             

 

 

 

 

 

 

                

Савчинець Тетяна  Василівна

 

         стаж роботи 9 років 

 

Мукачівський педагогічний 

коледж

 

Музичний відд іл 

 

 

 

Професійне кредо

"Музичне виховання - це не виховання музиканта,

а перш за все виховання людини"

В. Сухомлинський

                

   "Домісолька"

                                                                                                              До — у лісі лось трубив,

                                                                                                            Ре — спів олень підхопив.

                                                                                                           Мі — ведмідь ревів поважно.

                                                                                                          Фа — виводив вовк протяжно.

                                                                                                          Соль — мугикала лисиця.

                                                                                                          Ля — їй вторила куниця.

                           

Сі — підспівували білки, на соснові сівши гілки.

                               

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі — ноти вивчили усі.

 

 

Завдання музичного розвитку дошкільника:

 

·         підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї;
·         формувати досвід музичних вражень;
·          розвивати музичні здібності;
·         спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;
·           удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, змістове наповнення;
·           вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
·           вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
·           формувати здатність створювати музичний образ;
·            збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік музичного твору;
·             розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу;
·            підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості.

 

Музичне виховання в сім'ї

 

 Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім'ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:

·     Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;

·      Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично-освітня діяльність);

·        Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.

·         Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.

Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати у сім'ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.

Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім'ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов'язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.

Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними.

Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміни настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.

Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам'ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою.

Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої.

 

 

 

Шановні батьки, підготовка дитини до свята, його очікування - це велика відповідальність, психологічне навантаження.

Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.

Зовнішній вигляд дитини

Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія). Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру. Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно - треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.

Розучування ролі

При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал). Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. При потребі отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

Присутність батьків

Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї. Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі - підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

Перегляд свята

Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята. Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся. До зали заходьте після запрошення. Вимкніть мобільний телефон. Не коментуйте виступи дітей під час свята. Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою - це може мати небажані наслідки. Підтримуйте виступ дітей оплесками.

Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною - пропонуємо свято подивитись у фойє.

Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи. Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя.

Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам'ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

 

 

 

 

Бережіть дитячі голоси

В дошкільних навчальних закладах, вдома, на дитячих вечірках (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути.

Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігати щонайменшому перегріванню голосових зв'язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно сміятися, вигукувати. Як скоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, кричить.

 

Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити.

Тому необхідно дотримуватись правил його гігієни та охорони, а саме:

 

  • уникати крику, тривалого мовленнєвого навантаження;
  • не співати під час хвороби;
  • не співати на вулиці у холодну пору року;
  • обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв;
  • категорично заборонити дітям вживання газованих напоїв.

 

На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у дитячому колективі та сім’ї.

 

 

 

                               Заспокой дитину, мамо,

Щоб не плакала вона.

Вона буде краще спати

І здоровою вставати.

     Буде спокій і терпіння,

     І до всього тяга й вміння.

 

  Заспокой дитину, тату,

 Щоб потішилась вона

       І в твоїх обіймах міцних

     Розцвіте в душі весна.

           Щоб дитя не хвилювалось,

Сам на сам не залишалось

   Відчувало ласку, спокій,

     Розкажи для нього казку.

 

 

 

Використання системи К.Орфа у розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку

Орф-педагогіка - це особливий тип музичної педагогіки, яку називають креативною. Вона заснована на нерозривності музики, руху, слова, малюнка та особливій організації педагогічного процесу, яка дає змогу дітям виражати себе через гру на музичних інструментах, створювати власні танцювальні композиції, співати і самостійно акомпонувати собі. У нашому ДНЗ ми намагаємося створити сприятливі умови для особистого становлення та творчої реалізації кожної дитини. Важливу роль у становленні  творчої особистостівідводимо музичному вихованню дітей. 

Методика К.Орфа допомагає педагогам навчити дітей любити музику. В чому заключається педагогічна концепція "елементарного музикування" К.Орфа? Це: 

  • творчий процес навчання за принципом "від простого - до складного"
  • різні види спільних досліджень, що ведуть до імпровізації;
  • поєднання музики, руху, слова, малюнка;
  • пріоритетне виховання почуття ритму;
  • висока рухова активність;
  • змога грати ана багатьох музичних інструментах без попереднього навчання;
  • використання музичного фольклору;
  • музичне виховання, що сприяє розв'язанню низки комунікативних та соціальних завдань.

Результативність педагогіки К.Орфа

Упровадження педагогіки К.Орфа у практику роботи збагатило завдання і зміст музичного виховання. Активна співтворчість музичного керівника та дітей, побудова навчання на основі інтерпретації та імпровізації дали змогу значно збільшити ефективність виховання у дітей загальної музикальності. Результат такої організації музичного виховання - гарно розвинуті у дітей музичні, творчі здібності, набутий досвід, переживання позитивних емоцій під час різних видів музичної діяльності, розвиток природних задатків, справжньої музичної обдарованості.

 

 

 

 

 

       Пам'ятка для батьківКартинки по запросу увага

 

 

1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги.
2. Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.
3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.
4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

 

 

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

 

 

 


Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.

     З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка музикою (роблячи дитині масаж – ритмічним рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;
     Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;
     Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;
     Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;
     Спів колискових вашій дитині знайомий з перших днів її життя. Вона до цього вже звикла. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);
     Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини. До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;
     Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;
     Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з нім. Влаштовуючи дитячі свята, неодмінно подбайте про музику. Нехай яскраві, веселі дитячі пісеньки супроводжують ігри та спілкування малюків.

 

     Домашнє свято
     У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань.  
 Ось декілька порад:
     Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує малюків краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).
     Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.
     Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв.
     Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагніть продемонструвати гостям всю придуману програму.
Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.
     Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.
     Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотньою.
     Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.
     Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах.
     Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.